Електрична Венера: комедія з глибоким підтекстом

Електрична Венера

Фільм Електрична Венера режисера П’єра Сальвадорі отримав свою прем’єру на фестивалі у Каннах 2026 року. Подія відбулася в UGC Maillot, де зібралися глядачі після досить стриманої церемонії відкриття. Цей фільм, який з нетерпінням чекали, привернув увагу багатьох.

Сальвадорі, відомий своїми романтичними комедіями, вперше спробував себе в історичному контексті. Дія фільму розгортається в Парижі 1928 року, де головний герой Антуан, художник, намагається зв’язатися зі своєю померлою дружиною через сеанс спиритизму. В ролі провидця виступає Сюзанна — жінка з ярмарку, яка імпровізує, щоб вижити. Ця обманлива ситуація допомагає Антуану знайти натхнення, а Сюзанна закохується в чоловіка, якого маніпулює.

Фільм відзначається хорошою акторською грою, зокрема Піо Марме, який прекрасно виконує свою роль. Гілл Леллуш, який грає друга та спільника Антуана, також вражає, запам’ятовуючи себе в декількох сценах. Музичне оформлення, створене Камілом Базбазом, гармонійно доповнює атмосферу, хоча й не нав’язується.

Проте, деякі моменти у фільмі викликають запитання щодо його сюжету.

Творчість і її витоки

Оригінальна ідея фільму належить Робіну Кампільо та Ребеці Злотовській, а Сальвадорі вдячний також Толетано та Накаше, які внесли свій вклад у цю історію. Вона розкриває тему художньої творчості та того, хто насправді стоїть за успіхом. Сюзанна, яка створює весь міф, дозволяє Антуану знову стати художником, але в той же час її роль залишається в тіні.

Ціна свободи

Ще більше непокоїть те, як фільм зображує Сюзанну. Вона стає жертвою економічної та фізичної експлуатації, і це подається як щось привабливе. Відкриваюча сцена на ярмарку демонструє, як чоловіки платять за можливість поцілувати Електричну Венеру, що підкреслює її становище. Фільм сприймає це як частину її життя, а не як тягар.

Коли жінка у фільмі обирає свою свободу, вона змушена платити високу ціну. Електрична Венера розкриває любов через призму чоловіка, якому все дається легко. Сальвадорі не має на меті показати це з негативного боку; його стиль — доброзичливий і теплий, але навіть доброта має свої недоліки.

Враження з Канн

Після перегляду фільму, глядачі відчувають бажання переглянути інші роботи, наприклад, документальний фільм Пітера Джексона про The Beatles. Канни, навіть поза конкурсом, завжди залишають після себе бажання дізнатися більше.

У підсумку

Електрична Венера — це добре побудована романтична комедія, що часто викликає сміх, завдяки акторам, які демонструють високу майстерність. Сальвадорі знову в своєму елементі, але під легкістю сюжету криється важливе питання, яке варто обговорити.

Технічні дані

• Режисер: П’єр Сальвадорі
• Сценарій: П’єр Сальвадорі, Бенжамін Шарбі, Бенуа Графен
• Оригінальна ідея: Робін Кампільо, Ребека Злотовська
• У ролях: Піо Марме, Анаїс Демустьє, Гілл Леллуш, Вімала Пон, Гюстав Кервен
• Музика: Каміль Базбаз
• Оператор: Жюльєн Пупар
• Продюсер: Les Films Pelléas / France 2 Cinéma
• Розповсюдження: Diaphana Distribution
• Тривалість: 2 години 2 хвилини
• Вихід у Франції: 13 травня 2026 року
• Канни 2026: Фільм відкриття – поза конкурсом